Вы здесь
Главная > Блоги > Мій дім – моя фортеця або Хто захистить житлові права громадян?

Мій дім – моя фортеця або Хто захистить житлові права громадян?

Хто захистить житлові права громадян

Невигадана історія про незаконне виселення і посягання на чужу власність.

Аліса вже втретє перевірила усі валізи, сумки та пакети з речами. Ну, наче все. Нічого не забула. Так. Присісти «на доріжку»…Зібратися з думками. Заспокоїтися. Вона поглянула на свою семирічну донечку Лізу, яка тримала в одній руці велику золотокосу ляльку — подарунок на День народження «дяді Колі» — давним давно закоханого в Алісу молодого адвоката, іншою гладила вгодованого й задоволеного життям сіамського кота Мавра.

Очі дівчинки були повні сліз, наче ультрамариново-сизе небо з важкими хмарами, що ось-ось прорветься в нестримну зливу. Хоча дівчинка не по дитячому стійко це приховувала.  І квартира, і кіт, і галас дітвори знадвору, і ніжний аромат кави з корицею  – усе це так припало до серця, було таким звичним і теплим…Але за мить усе це стане минулим.

Та крім цих почуттів, Алісу хвилювали ще й проблеми матеріального характеру — господиня, по-перше, не захотіла укладати договір оренди в письмовій формі, коли Аліса захотіла «знімати» цю квартиру( а що, в Україні так майже у всіх – господарі просто дають ключі, а договір оренди житла не укладають), по-друге, «присвоїла» новий холодильник і навіть дитяче ліжечко Лізи, мотивуючи це «несвоєчасною сплатою за оренду і високим скачком долара».

Вікторія Іванівна — господиня квартири, яку таким чином протягом трьох років орендувала одинока мати Аліса з донечкою , вийшла з кухні з філіжанкою ароматного напою, навмисно гучно імітуючи кашель:

— Ну що, Ви вже зібралися?..– спитала вона з ледь вловимими нотками дратівливості  в голосі.

— Так. Але…Може Ви ще передумаєте?! Ну куди ж нам… — вирвалося в Аліси, але вона швидко себе опанувала.

Вікторія Іванівна почала нервово ходити туди-сюди:

— Раніше треба було думати, моя «дорогенька»! А я що повинна рятувати всіх обездолених і бездомних?! Мені що більше всіх треба? Цікаво з якої ж це радості, га?! Та ти мені ще повинна «як земля колхозу»! – насмішкувато вигукнула вона.

Давай вже швидше ключі! Моя донька ось-ось приїде! Я не хочу, щоб вона застала вас тут – «відрізала» жінка.

Аліса мовчки встала, взяла доньку за руку, з глибоким сумом востаннє ковзнула поглядом по квартирі, поклала ключі на стіл і, наче туман, розтанула- зникла за дверима…

І вже в теплому салоні таксі з донечкою, яка від переживань заснула в неї на руках, вона почала згадувати себе – студентку юридичної академії, яку їй довелося залишити через тяжку хворобу матері. Вона тоді працювала у дві зміни, чим лишень не займалась…Страшно згадати.

Темна смуга: коханий Андрій відмовився від них з донечкою і відлетів до США шукати «кращого життя». Але вона пам`ятає екзамен з Житлового права, слова статті 47 Конституції України «Кожен має право на житло, а держава повинна створювати умови, за яких кожен громадянин матиме змогу побудувати житло, передати його у власність або взяти в оренду».

І очі її одногрупника Миколи, коли вона розповіла йому, що кидає академію…Він увесь час підтримував їх з донькою, коли мама ще була жива. Зателефонувати?..

Таких історій сила-силенна в наших українських реаліях. Сьогодні купівля квартири або прекрасного затишного будинку звичайному громадянину України може лише наснитися в чарівному сні. Але у Законі прописані наші права на житло, і на захист житлових прав, тож  ми маємо навчитися їх гідно відстоювати і захищати!

Слід виділити два основних види захисту житлових прав: позасудові і судові. До позасудових відносяться самозахист, захист житлових прав державними органами та органами місцевого самоврядування, захист житлових прав нотаріусом. Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного кодексу України, самозахист є застосування особою засобів протидії, не заборонені законом, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначає способи захисту прав та інтересів шляхом:

1) визнання прав;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, що порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

8) відшкодування моральної(немайнової) шкоди;

9) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Засоби захисту порушених житлових прав у суді поділяються на речові та зобов`язально-правові. Для пред`явлення речового позову, щоб порушувалось речове право і не існувало договірних відносин між власником майна та порушником житлового права.

При порушенні житлових прав осіб речові засоби захисту вживаються передусім для захисту права приватної власності.  Виділяють два види таких позовів: віндикаційний та негаторний.

Віндикаційний позов – це позов власника, який володіє майном про витребування майна з чужого незаконного володіння. Позовна давність в цьому випадку – 3 роки.

Негаторний позов – це позов власника, який володіє майном про усунення перешкод з боку третіх осіб у здійсненні права власності. Метою цього позову є усунення будь-яких перешкод, які чиняться власнику майна, хоч ці порушення і не поєднані з правом володіння майном. Строки давності тут не обмежені.

У деяких випадках різні засоби захисту житлових прав тісно пов`язані між собою. Не зважаючи на поліфонічність правових засобів, відбувається їх постійнє взаємодоповнення, а отже – ефективний механізм захисту житлових прав.

— Ало, Алісо! Як же я радий тебе чути…Як там ти, Ліза?…Що?! Швидше приїздіть до мене. Поживете поки що в моїй квартирі. А я – у батьків. Ну, Вікторіє Іванівно, готуйтеся…Все буде добре, моя люба! Кажеш, негаторний позов? І не лише!

comments powered by HyperComments
Ольга Бєляєва
Ольга Бєляєва

Журналіст, юрист, літератор, громадський діяч. Засновник громадської ініціативи «Адвокати Життя» та голова молодіжного осередку ГО «Союз Українок».

Top