Вы здесь
Главная > Блоги > Записки оптимістки. Частина перша

Записки оптимістки. Частина перша

Від спокуси до хеппі-енду

Вже 13 років, як я живу в Америці і мене частенько запитують, як я сюди потрапила. Історія і справді цікава і починалася вона зовсім невесело. Сталось так, що я пережила особисту драму, піддавшись спокусі, майже як біблійна Єва. Бо варто самотній жінці почути три слова «я тебе люблю» — і все, ключ до серця вже готовий.

І виходячи з власного досвіду, хочу сказати – любі жіночки, не вірте, а вимагайте доказів цієї любові. Докази дуже прості – весільна сукня, обручка, вінчання. І якщо чоловік після цих вимог накиває п’ятами, значить, він і є найсправжнісінький змій-спокусник. А після цього може бути настільки боляче, що захочеться бігти світ за очі. І де цей крос закінчиться, не відомо, можливо, навіть в Америці.

Отже, мені було так боляче від зради і брехні, що я, будучи віруючою людиною, прямо закричала до Бога: «Господи, та невже немає у цілому світі чоловіка, який би по-справжньому любив мене і якого любила б я?» І Бог відповів!

Одного разу я їхала у тролейбусі, поринаючи у свій відчай, піднімаю очі і бачу оголошення – запрошення жінок та дівчат до шлюбного агентства. А що, думаю, де наша не пропадала! Прийшла, заповнила бланк, пізніше ще й фото пристойне зробила.

І ось якось увечері мій майбутній чоловік, який саме пережив дуже болісне розлучення, сидів біля комп’ютера і роздивлявся жіночі фотографії, причому про нове одруження на той момент ще не задумуючись. Американки йому здавались надто самодостатніми, тож вирішив звернути увагу на жінок з країн колишнього СРСР.

У пошуку задав параметри – щоб була підходящою за віком і християнкою, бо сам віруючий. І вийшло, що майже з тринадцяти тисяч жінок лише одна написала, що вірить в Христа, як свого Спасителя. Хто була та одна, зрозуміло… Ну а ще мій чоловік каже, що його вразили мої очі.

Довго він не наважувався мені написати, мовляв, «така красуня не відповість». До речі, красунею раніше мене не називали, та я й сама так не думала, але у кожної з нас є той, хто вважатиме тебе найвродливішою. І ось зрештою він наважився. Тож коли я повернулася додому після тієї молитви, у скриньці на мене чекав лист з агентства.

Так все почалося. Ми довго листувалися, він приїздив в Україну, потім так само довго чекали на візу, а вже потім я переїхала до Америки.

Далі буде

comments powered by HyperComments
Ольга Йорк
Ольга Йорк

Уродженка Сумщини, багато років живе у США, працює терапевтом з масажу. Підтримує та поляризує українські традиції. Надає постійну фінансову підтримку українським церквам, благодійним організаціям, допомагаючи, зокрема, родинам учасників АТО, вимушеним переселенцям, дітям-сиротам.

Top