Вы здесь
Главная > Досуг > Туніс – країна, де варто побувати хоч раз

Туніс – країна, де варто побувати хоч раз

Середземноморський Туніс

Середземноморський Туніс – країна, до якої протягом останніх років виявляє інтерес все більше українських туристів.  Особливо нині, коли європейські курорти не всім по кишені. І Туніс активно працює, щоб ця цифра зростала. Зокрема, через проведення прес-туру «Журналісти долають кордони» для представників українських регіональних ЗМІ, організованого  нещодавно Журналістським фондом України. Наша подорож стала можливою завдяки сприянню та співпраці з Українсько-Туніською групою «ОАЗІС».

Близько двадцяти  українських журналістів переконались: у Тунісі варто побувати хоча б раз в житті. І всі розмови про «войовничий арабський світ», «проблеми з безпекою» виявились безпідставними. За тиждень свого перебування ми не помітили (а побували у шести містах) жодного прояву якоїсь агресії чи небезпечної для життя ситуації.

Зате ми бачили готові до літнього сезону готелі, доброзичливих, незалежно від віку, до українців людей (так, так, наших там дуже люблять: досить сказати «Україна», як місцеві розпливаються в усмішці і починають вигукувати у відповідь: «О, Кличко!», «Шевченко!»). А ще ми були вражені надзвичайною кількістю пам’яток історії та архітектури – в Тунісі цивілізація відома вже три тисячі років.

Оцінили ми і такі ось зручності: безкоштовну візу туристу оформляють прямо в аеропорту. А хіба не приємно, що продавець сувенірів (особливо популярні в туристів керамічні та шкіряні вироби місцевих майстрів), якщо не знає російської , то принаймні кількома словами англійською чи німецькою дозволить порозумітися.

Чим більше дерев, тим дорожча земля

Але то буде пізніше. А поки що ми після 3,5-годинного перельоту з аеропорту Бориспіль приземляємось у новому аеропорту Енфіда.  Аеропорт будували оптимісти, він став сьомим у країні і в перспективі приймає 1 мільйон пасажирів на рік. Місце розташування найвигідніше – 15 хвилин їзди до столиці і стільки ж – до курортного Хаммамета. Саме до нього ми і прямуємо автобусом-«мерседесом». Дороги в Тунісі відмінні, причому скрізь, навіть у якомусь глухому передмісті чи пустелі. Обабіч траси –стрункими  рядами  гаї оливкових дерев, відділені один від одного природними парканами з кактусів-опунцій. Як мовиться, дешево й сердито. Кактуси саджають замість парканів. Зручно. І будувати не треба і обидва сусіди споживають кактусовий плід. А спробуй такий паркан подолати…

13570021_885242801604562_912721701_o

Щодо оливок, то така кількість дерев перестає дивувати, коли дізнаєшся, що за виробництвом оливкової олії Туніс у світі поступається лише Іспанії, Італії та Греції. Та й земля тут оцінюється не площею, а кількістю оливкових дерев на ній. Оливкові дерева передаються у спадок, даруються. Ну щось на зразок наших земельних паїв. Кожне дерево дає господарю до 200 доларів прибутку в рік.

І не обов’язково самому його  обробляти чи доглядати за ним. З оливкового дерева використовують все – від кісточок (для палива), до листя та деревини. І туристи в Україні так проймаються місцевим культом олії з оливок, що чимало з них повертається з пляшками та банками цієї чудесної чи, як багато хто вважає, цілющої рідини. Наша група не стала винятком.

Подивитися є на що. На будь-який смак

Якщо турист приїхав до Тунісу не лише купатися в морі чи засмагати біля готельного басейну, побачити тут можна багато цікавого. Ми теж бачили.

13589148_885242421604600_1717589729_o

Хаммамет. Це старовинне місто, нині – найкрупніший курорт держави, що має безліч готелів. Є тут і «родзинки» — фортеця, збудована ще у ХV столітті, та надзвичайно оригінальний парк водних атракціонів «Карфагенленд».

Карфаген. Пам’ятка світового значення. Місто, збудоване фінікійцями у 814 році до нашої ери, гроза Давнього Риму, особливо ж коли армією Карфагену керував легендарний Ганнібал. Нині – це околиця Тунісу. Збереглись залишки капітолія, амфітеатру, грандіозних терм (лазень) Актоніна. Поряд знаходиться містечко Сидібу Саїд, що вражає використанням при оформленні споруд лише двох кольорів – білого та блакитного.

Сус. Відомий своїми піщаними пляжами курорт розмістився на краю мальовничої бухти. Обов’язково захочеться сфотографуватися на фоні древньої фортеці та оригінальної Великої мечеті, яка своїми вежами та зубцями й сама нагадує фортифікаційну споруду. Недалеко від Суса розташувався порт ель Кантауї, відомий ще як «Сад Середземномор’я». Це – єдиний комплекс готелів, резиденцій, торгових рядів та розважальних закладів. У самому серці його – величезний порт.

Монастір. Ще один відомий туніський курорт. Рідне місто першого президента незалежного Тунісу Хабіба Бургіби, в якому міститься його величний мавзолей. У порту стоїть мальовнича ескадра «піратських» кораблів, на одному з яких нашій журналістській групі пощастило прогулятися морем.

Туніс. Столиця країни. Якщо державу називають Тунісія, то головне місто – Туніс. Величезний мегаполіс з ознаками і арабського колориту і французької колонії. Має найбільшу в країні Медіну – середньовічний центр, який уособлює і фортецю, і базар, і культурно-історичний  центр.

Сахара

Про екскурсію в Сахару – окрема розмова.  За два дні група українських журналістів проїхала  близько 1050 кілометрів автобусом і ще 250 кілометрів «накрутили» на джипах по віддалених місцях пустелі. Перше і найбільш пам’ятне враженням отримали від відвідування Колізею в Ель-Джемі, який зберігся ще від Римської імперії.

13582195_885242074937968_1006522355_o

Велична будівля і нині живе активним життям,  слугуючи в якості знімального майданчика для історичних фільмів і концертною ареною багаточисленних міжнародних культурних фестивалів. А в давні часи тодішні жителі спостерігали з трибун Колізею за жорстокими гладіаторськими боями…

У Матмате ми змогли зануритися у життя місцевих троглодитів – так тут називають жителів печер, вибитих у скелях. Правда, елементи цивілізації тут уже присутні: генератори, холодильники, супутникові антени ми змогли спостерігати, а в цілому троглодити живуть, як і їхні пращури: готують на вогні, обробляють свої городикита інше. Хоча у всіх є вибір – у будь-який момент вони можуть переселитисядо найближчих населених пунктів за урядовою програмою надання житла.

Уже ввечері, коли прибули в Дуз – це містечко ще називають ключем Сахари, – нашу групу доставили на туристичну станцію, де оперативно переодягли всіх у бедуїнський одяг і посадили на верблюдів. Караван неспішно вишикувався й відправився у глибину пустелі. Майже півгодини, не поспішаючи, верблюди катали нас по барханах, потім зупинилися на фотосесію.

Піднявся вітер, задував дрібний пісок в очі та вуха, та від цього тільки гостріші були враження від екскурсії.  Охочі каталися ще й на конях або на квадроциклах. Зате потім, уже в готелі «SaharaDouz», усі змогли насолодитися відпочинком після напруженого дня, чому немало посприяла наявність цілих двох басейнів: один був звичайний, просторий і з підсвітленням, а другий – з мінеральною водою з підземних джерел.

Коли гід оголосив на наступний ранок підйом о третій годині, спочатку всі невдоволено буркотіли: як же, вставати так рано. Однак наш провожатий від «Вояж 2000» Шокри Садок, як завжди, виявився правим: спостерігати схід сонця в пустелі варте того, щоб трохи недоспати. Тим більш, що зустрічали сонце ми вже в урочищі Шотт-ель-Джарид, знаменитомусвоїми мінеральними озерами: на сонці вода тут виграє всіми кольорами спектра завдяки значному насиченню всілякими солями. До речі, сіль тут добуватидуже нескладно: промили, висушили, повантажили – і весь процес.

Группа пересіла на джипи й після відвідування поселення Татуїн, де свого часу знімали черговий епізод «Зоряних воєн», відбула в оазис Шебика. Дуже мальовничим виявилося місце – скелястий острівець виділявся буйністю зелені, й навіть водоспад тут є. Водії наших джипів вдосталь насміялися, коли демонстрували своїм пассажирам елементи ралійного водіння: це коли автомобіль, який до цього сумирно їхав дорогою, раптово вилазить на найближчий бархан, а потім стрімко скочується по йогосхилу – ті ще «американські гірки» були!

У Кайруані відвідали околиці місцевої святині, четвертої за значенняму мусульманському світі мечеті, а еще злегка зайнялисяшопінгом: власник торговельного центру зробив презентацію знаменитих туніських килимів, показав і сам процесс їх виготовлення. І сувенірів у сумках після відвідин центра додалося. На вечір другого дня сахарської екскурсії повернулися до узбережжя, де нас прийняв п’ятизірковий «Iberostar Royalel Mansour».

День української вишиванки. Туніський варіант

Окремий фрагмент: на період нашего перебування в Тунісі саме в Україні проходив День вишиванки. Власна національна індентифікація за кордоном набуває певного статусу. Тож з перших днів наша група мала при собі національні атрибути – жовто-блакитні стрічки, значки, браслетики з національними кольорами. По яких, що дуже приємно, нас пізнавали і говорили «юкрейн!».

13575569_885242478271261_1231599172_o

А 19 травня став особливим днем. Зранку всі, хто мав, одягли вишиванки! Місцеве населення нам щиро усміхалося і вітало нас, бо до національних традицій тут особливе ставлення. Прикольно відчували себе під час огляду одного з готелів, де відпочивало відсотків 80 росіян. Ми групою зайшли на пляж, в хол, де валував Стас Міхайлов і Лєпс, і відразу почули приглушений шепіт «издесь бандеровцы». Нам було смішно, але ніхто з відпочиваючих не наважився сказати нам це вголос.  А ввечері, на терасі, дівчата ще й заспівали українських пісень… Як же мелодійно вони звучали під африканським зоряним небом! Порядіз нашими столиками відразу ж збільшилося відвідувачів: де ще почуєш такий концерт живим голосом…Дехто щиро вважав, що ми гастролююча група аніматорів…

Таласотерапія – дарунок моря

Бути біля південного моря і не відчути на собі, що таке таласотерапія, — такого ми собі б не пробачили. І нам пощастило – 2-годинний курс ми отримали в подарунок від центру таласотерапії готелю Tour Khalef Marhada Thalasso&Spa 4 у місті Сусі.  Як відомо, таласотерапія – використання морської води, підігрітої до 33 градусів, водоростей та морських грязей у поєднанні з морським кліматом. Це може бути і засобом профілактики, і лікування.

Вода, яку використовують в цьому та інших готелях, зокрема, «Moevenpick Resort&Marine Spa Sousse, добувається на відстані 700 м від берега і з глибини 6 метрів. Саме тому вона екологічно чиста, багата мінеральними солями та олігоелементами, ідентичними людській плазмі. Класична таласотерапіядозволяє позбавитися від стресу та зняти втому, знижує болі хронічного ревматизму та болі в спині, благотворно впливає на тих, хто страждає серцево-судинними захворюваннями. І заради цього до Тунісу вже їздять спеціально наші співвітчизники. Асортимент процедур найширший – огортання морськими грязями, гідромасажні ванни, підводний душ, реабілітаційний басейн, гідрохромотерапія, сауна, хамам (східна лазня) тощо.

Туніс – країна, до якої варто приїхати, кожен знайде в ній щось для себе.

Лідія Крушинська

comments powered by HyperComments
Media Sumy
Media Sumy
Информационный портал г.Сумы с обзорами и статьями, которые отображают последние события города, области и Украины в сфере политики, экономики, общества и досуга.
Top