Трійця на Сумщині: конфесійне розмаїття, віра та язичництво

У неділю 5 червня віруючі відзначили одне із найбільших християнських свят – День Святої Трійці.

Часто відомі політики, чиновники високого рангу у своїх офіційних зверненнях вітають із цим святом лише православних. Між тим, Трійцю, коли віруючі вшановують триєдину сутність Бога – Отця, Сина та Святого Духа, — святкують і православні, і католики, і протестанти, або, як їх часто називають, євангельські християни.

Щоправда, люди, які сповідують католицьку віру, відзначають свято не на 50-ту, а на 57-му добу після Воскресіння Ісуса. Цього року вони святкуватимуть 11-го червня, це також неділя.

У чому суть Трійці або ж П’ятидесятниці? На 50-й день після Великодня учні Христа та Його мати Марія зібралися разом з нагоди свята Шавуот (єврейська П’ятидесятниця на згадку про дарування Господом 10-ти заповідей на горі Синай). Несподівано вони почули сильний шум з неба і, як розповідає Святе Письмо, на них зійшли «язики полум’я».

З цієї миті Апостоли сповнилися Святим Духом та почали говорити на інших мовах і нести Євангеліє всім народам. Вони закликали людей до покаяння перед Богом, без якого неможливе спасіння після смерті. До речі, цього ж дня християнство прийняли три тисячі чоловік, тож це ще й День народження Церкви.

Учора відбулись урочисті Літургії в усіх православних храмах Київського та Московського патріархатів, а також святкові Богослужіння у євангельських церквах.

Журналіст media.sumy.ua побувала на служінні у протестантській «Церкві Різдва» Сум. Проповідь українською мовою про події, які відбулись дві тисячі років тому; сучасна християнська музика, практичні поради, розповіді про те, як Бог змінює долю людини після покаяння. Зал повний – вочевидь, людям цікаво, багато хто прийшов уперше і вже розпитав сусідів про наступні заходи.

Трійця, на жаль, як напевне, жодне інше свято, для багатьох досі оповите язичницьким впливом. Багато людей, не знаючи про його біблійну суть, просто віддають дань традиціям, звичаям і прикметам. Недарма в народі Трійцю називають «зеленими святами», тож цього дня здавна водили хороводи, веселились і навіть ворожили, що з точки зору християнства взагалі є гріхом.

Багато сумчан і нині прикрашає свої домівки зеленню, вважаючи це «оберегом» від злих духів та пристріту. А є й ті, хто щиро вірить, начебто цього дня з водойм виходять русалки та всякі потвори…

Чому на Трійцю зеленню прикрашають храми і будинки та чи має це якесь духовне значення – ми запитали у прес-секретаря Сумської єпархії Української Православної Церкви Георгія ТАРАБАНА:

«Церковного вчення про зелень на Трійцю немає. Це просто традиція, красивий спосіб висловити радість з нагоди Дня народження Церкви.

Ще у Статуті Новгородського Софійського собору початку XVIIстоліття даються вказівки викладати «пруття» на це свято. Пояснювався такий звичай подоланням язичницьких традицій вшанування кущів та зелені а також на знак того, що перші зелені гілочки приносяться у храм для благословення.

На православному Сході традиція прикрашати храми віттям пальм виникла у IV столітті, вона «прижилася» і в наших землях. Оскільки пальми у нас не росли, храми прикрашали зеленими гілками дерев, а підлогу застилали свіжоскошеною травою.

Але підкреслю – у богослужбовій практиці цей звичай не відображений, ніяких вказівок церковно-богослужбового статуту стосовно освячення зілля у день П’ятидесятниці немає. Хоча в деяких місцях зілля освячується, однак така практика не узгоджується зі статутними нормами.

Що ж до звичаю розкладати зелень у домівках, як «оберіг» — це язичницька традиція, яка не має нічого спільного із християнством».

Фото автора та із сайту «Православна Сумщина»

 

Отправить ответ

avatar
  Subscribe  
Notify of
Top