Не стріляйте у сталевих журавлів

Нинішнього року  закінчується  строк дії спеціальних дозволів, виданих ПАТ  «Укрнафта» на використання восьми родовищ на території Сумської області. Термін чинності  п’яти ліцензій добігає кінця вже у червні. Якщо  Державна служба геології та надр України найближчим часом діюцих документів  не продовжить,   втратимо  величезні обсяги нафти і газу, бюджети всіх рівнів  недоотримають сотні мільйонів гривень, а сотні мешканців Сумщини залишаться без роботи.

Ламати – не будувати

На Сумщині поклади  вуглеводнів знаходяться на територіях кількох районів, але «нафтовою столицею» області вважається Охтирка. Тут розташований головний офіс  одного з найпотужніших підприємств області – Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», котре є структурним підрозділом ПАТ «Укрнафта». Державне акціонерне товариство видобуває близько 70 відсотків української нафти, з яких половина припадає на Сумщину. Газу в області качають лише один відсоток від загальноукраїнського обсягу, але в абсолютних цифрах це не так вже й мало – близько 200 мільйонів кубометрів на рік. Аби придбати стільки голубого палива за кордоном, треба заплатити майже 60 млн доларів.

Керівник НГВУ Сергій Наслєдніков розповідає, що видобуток вуглеводнів на Сумщині зосереджується приблизно порівну в Охтирському та Роменському районах. Ще трохи видобувають у Липоводолинському районі, але головні – ці два.  У  випадку непродовження строку дії ліцензій постраждає насамперед Роменський район, бо в Охтирському  доведеться зупинити роботу лише на Рибальському родовищі, а в сусідньому районі це станеться аж на кількох.

—  Коли для родовища закінчується термін дії спецдозволу, там зупиняються всі свердловини – і нафтові, і газові, і ті, з яких качають воду для наших технологічних потреб, — пояснює  С. Наслєдніков. –  Відтак, без роботи залишається багато людей. Потрібні лише сторожі, бо свердловини «розкидані» на великих територіях. Але  одна справа, коли 10-12 чоловік задіяні на видобутку, і зовсім інша, коли когось одного з них залишають охороняти об’єкт.

—  Скільки  днів ще можна працювати після закінчення терміну дії ліцензії? – запитую у керівника управління.

—  Жодного дня! – категорично відповідає С. Наслєдніков. – Безліцензійна розробка надр – це кримінальний злочин, на який ніхто не піде.

У випадку, коли Держгеонадра не продовжить строків  дії  спецдозволів, в НГВУ «Охтирканафтогаз»  доведеться скоротити 418 чоловік. Зараз там  працює приблизно 3150 чоловік, тож 418 – це 13% від загальної кількості.

—  Необхідні пакети документів на продовження термінів дії ліцензій ми подали завчасно, — продовжує С. Наслєдніков. – Якщо дозволів не буде, розроблятимуться плани консервації кожної свердловини, які має розглянути і затвердити  управління Держпраці.

Після цього відбудеться  тампонізаціязупинених свердловин. Їхня глибина в області сягає 3,5 – 5 км, і коли видобуток десь з якихось причин згортається,  кожен отвір у землі необхідно «заткнути» приблизно 200-метровим корком із бетону. Це аж надто  дороге задоволення, на яке доведеться витратити мільйони гривень,  не дає втішного результату. Бо після буквального закопування в землю величезних грошей  відновити раніше діючу свердловину майже неможливо: простіше пробурити нову. У разі відновлення, різко знижується дебет свердловини – таким терміном фахівці називають добовий обсяг видобутого вуглеводню. Після тимчасової зупинки видобутку  дебет  падає мінімум удвоє, а деякі свердловини не вдається «запустити»  взагалі.  Однак  все це – лише десята частина неприємностей, до яких може призвести зупинка дозволів на використання нафтогазових родовищ.

Гроші на вітер

Біля верстата-«журавля» Валерій Цюпка (ліворуч) і Назар Семанюк…. http://www.golos.com.ua/article/288857

Заступник начальника НГВУ «Охтирканафтогаз» із фінансів Олександр Марченко показує табличку із величезною кількістю цифр. Це – сконцентровані в арифметичних символах наслідки матеріальних здобутків або втрат, яких можуть зазнати  держава в цілому та  Сумщина зокрема. Все залежить від  того, як розгортатимуться події далі.

Згідно з табличкою, нинішнього року «Охтирканафтогаз» має  перерахувати до бюджету близько 1,5 млрд грн самої лише рентної плати за використання надр.  А ще ж – податок з доходів фізичних осіб, який обов’язково зменшиться після скорочення кількох сотень працівників, обов’язкові втрати суміжників, навіть зменшення  виручки  охтирських та роменських магазинів через падіння купівельної спроможності нафтовиків, що, у свою чергу, також призведе до зниження податкових надходжень…  На жаль, мало хто вміє та хоче прораховувати економічну доцільність  нововведень комплексно, заглядаючи хоча б на кілька місяців вперед. А ще ж не можна забувати про соціальну складову – про неї просили нагадати державним чиновникам працівники нафтогазового промислу у Роменському районі, який я відвідав через кілька днів після Охтирки.

Небажання продовжити «Укрнафті» строк дії ліцензій у Держгеонадра вмотивовують  великим податковим боргом  акціонерного  товариства. Але ж коли економічну базу «Укрнафти» підірвуть, вона ніколи не зможе повернути цей борг! Важко зрозуміти й інші нюанси, на які закривають очі у відомстві. Охтирська газета «Роксолана» повідомляє, що дозволи на розробку деяких нафтогазових родовищ на Сумщині мають підприємства, кінцеві власники яких  зареєстровані на Кіпрі. У таких підприємств немає ні фахівців, ні власних технічних засобів для розробки надр, а статутні фонди іноді становлять кілька тисяч гривень.  Невже у державної компанії, якою є «Укрнафта», хочуть відібрати дозволи на використання родовищ,  аби віддати їх сумнівним приватним структурам?

За словами О. Марченка, минулого року НГВУ «Охтирканафтогаз» заплатило до бюджетів всіх рівнів 2,3 млрд грн. Сюди не входять ПДВ та податок з прибутку підприємства – ці платежі консолідовано перераховує до державної скарбниці «Укрнафта». Починаючи із 2018 року, 5% рентних платежів мають осідати у місцевих бюджетах. Із  них 2 відсотки надходитиме  до обласного бюджету Сумщини, стільки ж – до бюджетів районів, де здійснюється видобуток вуглеводнів, решту – один процент – ділитимуть між сільрадами, на територіях яких качають нафту і газ. Закладені  значні преференції для об’єднаних територіальних громад:  де таке об’єднання вже відбулось, місцеві громади матимуть  3%  від сукупного рентного платежу. У грошах область  сподівалась наступного року  додатково одержати майже 73 млн грн. За ці кошти Сумщина боролась не одне десятиріччя, і ось тепер, коли вони стали реальністю, на заваді багатомільйонним надходженням може стати непродовженняДержавною службою геології та надр ліцензій «Укрнафті».

Разом із ліцензіями помре і надія

На вхідних дверях до невеличкого  приміщення, яке точніше назвати не офісом, а конторою, прикріплена табличка, де зазначається, що тут знаходиться цех №4 НГВУ «Охтирканафтогаз». Це вже – Роменський район, до якого я виїхав через кілька днів, повернувшись із Охтирки.  4-й цех опікується видобутком енергоносіїв із чотирьох родовищ –Анастасіївського, Південно-Панасівського, Перекопівського і Липоводолинського.  Анастасіївське  знаходиться прямо під ногами. У червні вичерпуються  дозволи на експлуатацію двох родовищ, у вересні – ще одного, тому в Роменському районі загроза втратити роботу стоїть перед нафтогазовидобувниками  значно  зриміше, ніж в Охтирському.

4-й цех забезпечує середньодобовий обсяг видобутку  нафти на рівні  тисячі кубометрів – це практично 20 відсотків від дебету всієї «Укрнафти». На найбільшому Анастасіївському родовищі знаходиться  122 свердловини, а всього на території  цеху – близько 200.

—  Якщо ліцензії не продовжать, у нас залишиться лише одне родовище – Перекопівське, — говорить начальник цеху Валерій Цюпка. –  Якщо так станеться,  доведеться скоротити половину працівників.

Разом із нами у кабінеті – заступник начальника Назар Семанюк і провідний геолог Роман Стефанюк. На відміну від керівника, його обидва підлеглі – немісцеві, власного житла в Ромнах не мають. Назар із сім’єю знімає квартиру, а Роман поки що виплатив лише половину кредиту, взятого на придбання житла. Але перспектива втратити роботу однаковою мірою непокоїть усіх трьох.

– Не розумію, як комусь може прийти в голову думка фактично закривати такі об’єкти, як наш, — говорить помічник майстра 4-го цеху Олександр Білашенко. —  Адже ми видобуваємо майже половину нафти, яку дає державі Сумщина. Як це пов’язати із розмовами про забезпечення енергетичної незалежності України?!

Анастасіївське нафтогазове родовище знаходиться за 20 км від Ромнів. Навкруги вже радує око «зеленка», сіріють свіжим грунтом засіяні яровиною поля. Коли їхати чи йти повз, не володіючи специфічною інформацією, одразу й не збагнеш, що тут практично скрізь під ногами – переплетіння кілометрів труб, які лише в окремих місцях виходять назовні та доповнюються  різноманітним нафтогазовим інтер’єром. У 4-му цеху працює чимало  жителів навколишніх сіл, яким сюди на роботу добиратися навіть зручніше, ніж із міста.

– В Анастасіївці разом із нами близько 500 мешканців, але роботи практично ніякої, — ділиться оператор з видобутку нафти і газу цеху №4 Станіслав Бандура. – Дружина  теж не працює, а дітей треба ростити і навчати. Навіть не уявляю, що робитимемо, коли і я залишусь без заробітку. Те, що відбувається навколо продовження ліцензій «Укрнафті», важко збагнути, але в одному немає жодних сумнівів: якщо дозволів не пролонгують, результат буде плачевний. Причому, не лише для нашої сім’ї.

Нафтовики запевнюють, що у випадку втрати роботи готові вийти на акції протесту.

На Анастасіївському родовищі на одному з виробничих майданчиків працює традиційний насос-гойдалка. Угорі на його штанзі можна прочитати напис: «Нафтопроммаш». Цього охтирського підприємства, яке випускало обладнання для  галузі,  вже давно немає, його порізали на металобрухт. Нафтовики називають  верстати-гойдалки  «журавлями»  або «журавликами». Мабуть, через те, що вони піднімаються та опускаються за тим же принципом, що й журавлі, якими колись діставали з колодязів воду. Сталеві журавлі-гойдалки  і досі – символ видобутку «чорного золота»,  тому їх зупинка не віщує нічого доброго. Поки що такий механізм в Анастасіївці працює, хоч на цьому родовищі  нафту вже давно видобувають сучасним  газліфтним способом.  Газ, який піднімається із надр під тиском 5 атмосфер, подають на компресорну станцію, звідки він повертається до системи під тиском вже 110 атмосфер. Саме ця сила  й допомагає піднімати  нафту на-гора.

Села залишаться без газу

НГВУ «Охтирканафтогаз» направило листа на адресу голови Сумської облдержадміністрації, голів Липоводолинської і Роменської райдержадміністрацій та голів семи сільрад, розташованих на територіях двох районів. У ньому повідомляється, що вже найближчим часом мешканці багатьох сіл можуть залишитися без газу. Це станеться через те, що технологічно вони використовували паливо не з магістралей, а безпосередньо із найближчих місцевих родовищ. У випадку зупинки видобутку через відсутність ліцензій  до багатьох сіл доведеться прокладати додаткові газогони, аби споживачі могли використовувати паливо із магістральних трубопроводів. Багато інших населених пунктів  на територіях Охтирського, Роменського і Великописарівського районів   залишаться без резервного живлення, і у випадках нештатних ситуацій  на магістральному газопроводі «Курськ – Київ»  та на деяких інших об’єктах виникне добовий дефіцит голубого палива обсягом 850 тис. кубометрів.

Припинення газопостачання призведе до соціального збурення, а замороження видобутку вуглеводнів, окрім втрат бюджету та дезорганізації галузі, ще й до небезпеки  виникнення аварійних ситуацій та екологічного забруднення територій. Фахівці 4-го цеху НГВУ «Охтирканафтогаз» вважають, що традиційна охорона законсервованих об’єктів не убезпечить їх від агресивного «людського фактору», до того ж,   зупинене нафтогазовидобувне обладнання треба не лише стерегти від крадіїв, а й кілька разів на добу перевіряти там тиск та герметичність запірної арматури.

—  Якщо на нашому підприємстві через втрату ліцензій відбудуться скорочення, чимало кваліфікованих фахівців знайдуть собі іншу роботу, і тоді назад їх вже не повернеш, — застерігає вже знайомий нам помічник майстра Олександр Білашенко. – А щоб підготувати хорошого спеціаліста для нашої галузі, потрібно витратити не менше п’яти років.

Здається, цей небайдужий кремезний хлопець  розуміє проблему глибше, ніж деякі чиновники у Києві.

Володимир ЧЕРНОВ,

Сумська область

Фото автора

http://www.golos.com.ua/article/288857

 

comments powered by HyperComments
Media Sumy
Media Sumy
Информационный портал г.Сумы с обзорами и статьями, которые отображают последние события города, области и Украины в сфере политики, экономики, общества и досуга.
Top