Вы здесь
Главная > Добро за годину > Добро за годину: в гостях у мами героїв-сумчан

Добро за годину: в гостях у мами героїв-сумчан

В гостях у мами героїв-сумчан на вулиці Юрія ВЄТРОВА

На вулиці Юрія ВЄТРОВА у Сумах живе його мама — Валентина Степанівна Вєтрова.

Новорічно-різдвяні свята – гарний привід подарувати своє тепло і увагу не лише рідним, близьким, а й тим, чиї серця зранені непоправними втратами.

Волонтерські організації Сумщини, християнські церкви, окремі благодійники у цей непростий для України час намагаються підтримувати родини учасників АТО, вимушених переселенців і, звичайно, сім’ї загиблих героїв.

І ось вчора волонтерки «Церкви Різдва» завітали зі смачними подарунками до Валентини Степанівни Вєтрової. Знайти її будинок легко, орієнтир чіткий – табличка з надписом «Вулиця Юрія Вєтрова» (до перейменування це була вулиця Воровського).

На самому двоповерховому будинку – меморіальна табличка: «Вєтров Юрій Олександрович (28.11.1975 – 15.11.2014)… Проникливі вірші. А на першому поверсі — скромна, тепла й затишна квартира Вєтрових.

Сяє вогниками ялинка, Валентина Степанівна – усміхнена, рада гостям, клопочеться біля столу, пригощаючи чаєм, варенням з пелюсток троянд. Ця жінка, у серці якої ніколи не стихає біль трагедії, — після загибелі сина невдовзі помер і чоловік Олександр, — залишилась такою ж світлою, щиро пишається своїми дітьми, вболіває всієї душею за Україну.

Непомітно минає час за спілкуванням, переглядом сімейних альбомів, спогадами про Юрія. Він був мобілізований на початку вересня 2014-го, пройшов навчальну підготовку у центрі «Десна». Вже з 27 вересня воював у батальйоні територіальної оборони «Волинь», де мав позивний «Вєтєр».

Професійний вишкіл воїн здобув у рядах Збройних Сил України, під час служби у місті Чугуєв отримав звання старшого сержанту спецназу. Загинув Юрій 15 листопада 2014-го під час мінометного обстрілу поблизу селища Ольховатка Донецької області. Похований герой на Алеї почесних громадян у Сумах. Указом Президента він нагороджений орденом «За мужність» III ступеню посмертно.

Меморіальну дошку захиснику України відкрили і в загальноосвітній школі №19, де він навчався. До речі, саме там навчалась і одна з волонтерок, які завітали до Вєтрових, Рита ЗАГОРОДНЯ, нині студентка.

За сімейним столом – і брат Юрія Владислав, боєць 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар», нині активний учасник Спілки ветеранів АТО Сумщини. Спочатку Влад був волонтером, а після втрати брата пішов добровольцем на війну. І, що важливо, мама його зрозуміла…

Владислав Вєтров охоче спілкується, запрошує продегустувати борщ власного приготування, показує власні фотографії – перший місяць на Сході і рік потому. На другій світлині – очі людини, яка бачила смерть. А сьогодні Влад знову в епіцентрі людської біди – на похороні загиблого в АТО Миколи ОХРІМЕНКА у Яструбиному. Війна триває…

Фото автора

comments powered by HyperComments
Top