Вы здесь
Главная > Общество > Личность > Американці у Сумах: «Люди тут виглядають щасливими!»

Американці у Сумах: «Люди тут виглядають щасливими!»

Подружжя благодійників-місіонерів із США (штат Флоріда) Келлі та Сенді СІМС вже двадцять три роки поспіль приїздить до Сум. Пара навіть вдочерила дівчинку із Сумського дитячого будинку, і вона вже зробила військову кар’єру у Штатах.

Їх перший візит до українського міста відбувся у 1994 році. Сімси займаються доброчинною діяльністю і в інших регіонах України, зокрема, Полтаві та Черкасах, але все ж Суми посідають в їх серцях особливе місце. Чому – ми й спробували з’ясувати.

Як відбулося ваше перше знайомство з Сумами?

— Спочатку тут побували наші друзі із церкви, вони й розповіли про місцевий інтернат, про умови, в яких перебувають діти. І ми, не вагаючись, приїхали до цього міста, аби розповісти дітям, які позбавлені батьківської любові, про Божу любов і, звичайно, надати допомогу.

Всі ці роки ми надавали різнопланову підтримку для дитячого будинку у Сумах, будинку-інтернату у Гребениківці Краснопільського району та інших закладів. Пам’ятаємо, як нас вразило, що дітям не вистачає взуття, тож привезли гуманітарний вантаж із взуттям та іншими речами першої необхідності.

Готували різдвяні подарунки, допомагали в облаштуванні літніх християнських таборів. Підтримали і сумський Будинок престарілих, адже людям похилого віку доводиться дуже непросто. Їздили до виправної колонії в Гамаліївку Шосткинського району…

— А яке враження справили сумчани?

— Коли ми приїхали вперше, то зупинилися не в готелі – нас прийняла родина Вадима ЛИСЕНКА (пастора «Церкви Різдва» — від ред.) Тож ми відразу переконалися у тому, що сумчани – надзвичайно гостинні, щирі люди! А смачну піцу, яку приготувала дружина Вадима Маша, ми й досі не можемо забути. Подумати лише, справжня сумська піца! (усміхаються – від ред.)

Завдяки нашому служінню ми познайомилися з багатьма людьми і можемо сказати, що у цьому місті багато тих, хто має велике серце, сповнене любові.

До речі, саме місто за ці роки невпізнанно змінилося. Коли ми були тут вперше, здалося таким темним, сірим, брудним, а обличчя людей – похмурими. А тепер воно світле, чисте, привабливе, тут багато квітів, а люди здебільшого усміхнені та виглядають щасливими! Ми часто фотографуємо сумські краєвиди і викладаємо фото у facebook.

— У вас є улюблені місця в Сумах?

— Так, ми дуже любимо прогулянки центром, по вулиці Соборній, а також у міському парку. У нас є не лише улюблені місця, а й улюблена сумська страва – пельмені! (усміхаються – від ред.) До того ж місцеві овочі та фрукти дуже смачні.

Крім Сум, ми просто у захваті від Тростянця. Музей шоколаду просто надзвичайний, радимо всім відвідати цей цікавий туристичний об’єкт!

— Наскільки я знаю, ви не лише підтримуєте інтернатні заклади, а й вдочерили дівчинку…

— Так, ми взяли в родину 15-річну вихованку Сумського дитячого будинку імені СУПРУНА. Це було у 2001-му році, до речі, трагічного для Америки і всього світу 11 вересня ми були саме у Сумах.

Сьогодні нашій донечці Раді 31 рік, вона – сержант Корпусу морської піхоти США. Крім того, у Низах Сумського району живе Сергій, якого ми вважаємо своїм українським сином.

— Нині Україна переживає важкий час, війна все ще триває, гинуть люди. Наскільки ця складна ситуація є значимою для вас?

— Знаєте, Бог сказав у Біблії: «Носіть тягарі один одного». Він поклав нам на серце тягар за Україну у тому далекому 1994 році. Все, що відбувається, не може залишати байдужими. Я сам колишній десантник (говорить Келлі – від ред.), дуже вболіваю душею за всіх, хто захищає Україну.

Ми підтримуємо зв’язок із сумськими волонтерами. Передали для поранених бійців реабілітаційний інвентар, зокрема, милиці й ходунки. Також брали участь у підготовці навчань першої медичної допомоги. Ми молимось за Україну і віримо, що Бог благословить український народ миром!

Фото автора.

 

comments powered by HyperComments
Top